Одного заможного християнина запитали: “Пане, чому Ви не купуєте для себе вишуканого одягу? Чому носите постійно одні і ті ж скромні речі?” Чоловік відповів: “Краще ганчір’ям буду стелити дорогу перед Ісусом до сердець жебраків, ніж будуватиму перед Ним стіну із коштовностей”.
Не гордись, коли одягу безліч
Є на свято у тебе й будень.
Бо у світі десь ходять в подертім,
На яскравий не мають грошей.
Не гордись, що у тебе п’ять курток,
А крім них є ще шуба й пальто.
Десь в одну двох вдягають синульок,
Щоб тепліше в морози було.
Не гордись, що сорочок пів шафи,
Хтось постійно в футболці одній.
Не мої це заслуги й не ваші.
Ми щасливі в країні своїй!
Не гордись, як парфуми вживаєш.
Не гордись, як фарбуєш взуття.
Ти багатий, якщо все це маєш,
А десь в світі голодне дитя.
Не гордись, як ідеш до салону,
Щоб за тілом доглянули там,
Бо десь люди зазнали полону,
Й тихо служать своїм ворогам.
Не гордись, як в тебе є машина,
Й в супермаркет скупитись ідеш.
В іншім місці, що зветься пустиня,
Ти, напевно, комфорт не знайдеш.
Не гордися багатством удома,
Не гордися ти ним й на дворі,
Бо є люди у котрих утома
Від роботи... й лиш хліб на столі.
Не гордись за ошатні перини,
Не гордись за чудові коври.
В когось ліжко — це дві деревини,
І доводиться спать на землі.
Не гордись що води є доволі,
Не гордись що є ванна і душ.
А десь люди від прагнення кволі,
Й воду п’ють найчастіше з калюж.
Не гордись, що є різні ковбаси,
Й свіже м’ясо на будь-який смак,
Бо десь люди вмирають з прокази,
Навіть мертве з’їдає жебрак.
Не гордись: в мене діти охайні,
Завжди ситі вони і в теплі.
В нашім світі десь є не бажані,
Їх залишили рідні батьки.
Не гордися, нічим не гордися,
За усе щиро Бога хвали!
Дякуй Богу, співай! Й зупинися,
Якщо гордим насправді був ти.
"За все дякуйте: така бо воля Божа щодо вас у Христі Ісусі" (Біблія, 1 Сол. 5:18).
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Гамла - женя блох Название города произошло от ивритского слова"гамаль"-верблюд.Очертание горы на которой был построен город,напоминает верблюжий горб.Первые упоминания об этом городе относятся к бронзовому веку.Это была небольшая крепость.Но во втором веке до Р.Х.она была разрушена.В 60г.историк Иосиф Флавий был одним из тех,ктоукреплял городскую стену.В это время там живут мирные жители сбежавшие от римского ига.Первым пытался покорить крепость римский наместник царь Агриппа Второй.Семь месяцев длилась осада.Но Агриппа вынужден был отступить.Через время к городу приступили три легиона,которые в течении трех месяцев осаждали город.И город пал.Теснимые на самую высокую точку горы,потеряв надежду на спасение,жители-в том числе дети и женщины,старики-бросались вниз в Глубочайшее ущелье.И в небо улетало эхом:"Шма,Исраель".Слушай Израиль.Бог определил границы Израиля,но почему сегодня так многим хочется на этих исторических местах провести границы 1967 года?
А мне хочется,чтобы Израиль понял смысл той последней молитвы Гамлы"Слушай Израиль,Бог Един".
